- повстанець
- -нця, ч.Учасник повстання, заколоту.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
повстанець
Смотреть что такое "повстанець" в других словарях:
повстанець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
опришок — повстанець, народний месник [II] опришок (21, 389) – “розбишака, розбійник”; [ІЦ 2006] … Толковый украинский словарь
гайдук — а/, ч., іст. 1) У 15 19 ст. у південних слов ян – повстанець партизан, що боровся проти турецького панування. 2) Солдат придворної охорони. 3) Виїзний лакей, слуга в багатому поміщицькому домі; слуга. 4) Народний танець … Український тлумачний словник
інсургент — а, ч., заст. Повстанець; борець за незалежність і справедливість … Український тлумачний словник
повстанський — а, е. Прикм. до повстанець. || Належний повстанцеві, повстанцям. || Який складається з повстанців. Українська Повстанська Армія … Український тлумачний словник
ворохобник — Ворохобник: бунтар, повстанець [10] бунтівник [47] тут: бунтівник [44 2] … Толковый украинский словарь
інсургент — Інсургент: повстанець, учасник повстання [37] … Толковый украинский словарь
косинер — Косинер: польський селянин повстанець, озброєний косою [38] … Толковый украинский словарь
